ЦКС Часті питання Боржникам

Боржникам

Договір розстрочення

Як укласти договір розстрочення?
 
 
Потрібно звернутися до найближчого  сервісного центру ЦКС з Вашим паспортом та ідентифікаційним кодом.
Які потрібно документи долучити?
 
 
Потрібно написати заяву для укладення договору про розстрочення боргу.
Для Вашої зручності комунальний концерн "Центр комунального сервісу" запровадив електронну форму заяви, з метою прискорення процедури укладення договору реструктуризації заборгованості (ця пропозиція призначена для осіб щодо яких відсутні чинні судові накази, або рішення суду про стягнення заборгованості). Після перевірки наданих відомостей та стану заборгованості за Вашим особовим рахунком, працівник сервісного центру зателефонує Вам з повідомленням про дату та час, коли Ви зможете підписати та забрати оформлений договір реструктуризації.
Де можна підписати договір розтрочення?
 
 
У будь-якому сервісному центрі ЦКС - знайти найближчий.

 

Способи сплати

Які є способи сплати заборгованості?
 
 
Сплатити заборгованість за житлово-комунальні послуги можна будь-яким зручним способом:
• в особистому кабінеті «Центру комунального сервісу» (у разі сплати «карткою киянина» - без комісії);
• в особистому кабінеті КП «ГІОЦ»;
• за QR-кодом на Вашій квитанції (відсканувавши QR-код за допомогою додатку на Вашому смартфоні)
• у сервісних центрах ЦКС (адреси та графіки за посиланням);
• у будь-яких банківських та фінансових установах.
Чи можна сплатити онлайн?
 
 
Так, сплатити онлайн можна:
• в особистому кабінеті «Центру комунального сервісу» (у разі сплати «карткою киянина» - без комісії);
• в особистому кабінеті «КП «ГІОЦ»;

 

Первинна консультація

Чого чекати тим, у кого є заборгованість?
 
 
Якщо споживач має заборгованість за житлово-комунальні послуги і відмовляється сплачувати її в добровільному порядку або укласти договір реструктуризації, то така заборгованість стягується у судовому порядку. При цьому судовий процес проходить в «спрощеному» порядку шляхом видачі судового наказу, без виклику сторін, відповідно до Розділу 2 Цивільного процесуального кодексу України.
Також у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати сплату заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми боргу.
Невиконання рішення або при наявності умислу боржника до порушення кримінального провадження за статтею 382 Кримінального кодексу України – «Невиконання судового рішення».
Чи є певна межа заборгованості, після якої справа вирішується в суді?
 
 
Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів без будь-яких обмежень.
Отже, особа має право заявляти вимогу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг незалежно від розміру заборгованості. Це може бути будь-яка сума заборгованості в рамках принципів «доцільності» та «розумності».
Як можна мирно врегулювати питання заборгованості?
 
 
Боржник може врегулювати питання заборгованості на будь якому етапі. Якщо справа на боржника вже розглядається у суді, то боржник на будь-якій стадії судового процесу, відповідно до частини 2 статті 207 Цивільного процесуального кодексу України, за домовленістю з кредитором може укласти мирову угоду.
Якщо ж на боржника не було подано до суду, то він може скористатися правом та укласти договір розстрочення заборгованості.
Чи можна подаватись на субсидію, маючи заборгованість?
 
 
Заборгованість за комунальні послуги при первинному зверненні за субсидією не впливає на оформлення допомоги. Про це повідомили в прес-службі Міністерства соціальної політики.
Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян.
У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу. Якщо протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку — з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору. Зазначений строк може бути продовжений на підставі рішення районної, районної у містах Києві і Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її створення) ради або комісії, яка ними утворюється, за наявності поважних причин.
На яких підставах нараховуються штрафні санкції на заборгованість за житлово-комунальні послуги?
 
 
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому вимога кредитора по сплаті штрафних санкцій може бути заявлена в будь-який час, як в судовому так і в досудовому порядку.
Чи має споживач право не оплачувати заборгованість, строк якої перевищує 3 роки (позовна давність)?
 
 
Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а не період за який кредитор має право на пред’явлення вимоги до боржника щодо погашення заборгованості.
Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Отже, поки судом не встановлено, що до вимог кредитора настали наслідки спливу позовної давності, кредитор має право вимагати у боржника погашення всієї суми заборгованість навіть понад 3-ох років.
Чому не списують з особового рахунку заборгованість за житлово-комунальні послуги у зв’язку зі спливом позовної давності, відмові у задоволені позову та з інших об’єктивних причин?
 
 
Листом Міністерства з питань ЖКГ України № 12/1-64 від 17.05.2007 року зазначено, що «списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги чинним законодавством не передбачено».
Виходячи з положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства.
Особовий рахунок відкритий на конкретного споживача у підприємства-виконавця житлово-комунальних послуг є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій підприємства-виконавця і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто підприємства-виконавця.
Крім того, зобов'язання споживача щодо списання заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. До такого висновку прийшла колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі № 6-3986св14.
Чому отримано судовий наказ, але на судове засідання не викликали?
 
 
Вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг розглядається судом в порядку наказного провадження. (пункт 3 частини 1 статті 161 Цивільного процесуального кодексу України)
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового_рішення.
Тому, ні кредитор ні боржник не викликаються на судове засідання.
Судовий наказ скасовано, а заборгованість – ні. Чому?
 
 
Судовий наказ – це особлива форма судового рішення, яке видається за результатом розгляду справи в наказному провадженні.
Ухвала про скасування судового наказу є процесуальним документом суду, яким скасовується лише документ – судовий наказ, але не заборгованість.
Ухвала про скасування судового наказу не скасовує заборгованість та є підставою для звернення кредитора з тими ж вимогами (заборгованістю) в порядку позовного провадження.
Чи може споживач розірвати договір розстрочення заборгованості за житлово-комунальні послуги в односторонньому порядку?
 
 
Відповідно до статті 525 Цивільного Кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не  встановлено договором або законом .
Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного Кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.                                   
Отже, споживач не може розірвати договір розстрочення заборгованості за житлово-комунальні послуги  в односторонньому порядку,  якщо умовами вказаного не передбачено розірвання або відмова від договору споживачем в односторонньому порядку.
Які межі прав на отримання інформації щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги?
 
 
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно із законодавством Споживач має право звернутися для отримання будь-якої інформації, зокрема щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати (частина 7 статті 5 Закону України «Про звернення громадян»)
Чи можна уникнути заборгованості у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг?
 
 
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
Згідно з частиною 4 статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Відповідно до частини 6 статті 27 вказаного Закону У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.
Таким чином, споживач може уникнути заборгованості у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг.
Чи може відсутність договору про надання комунальних послуг бути підставою для звільнення споживача від їх оплати?
 
 
Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Згідно із ч. 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов’язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Чи спадкується заборгованість за комунальні послуги від попереднього власника житла?
 
 
Якщо новий власник набув право власності у порядку спадкування, то він відповідно до статті 1218 Цивільного Кодексу України отримує всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті, в розмірі вартості спадкового майна.
Отже, у разі прийняття спадщини спадкоємцем на нього покладаються усі обов’язки щодо заборгованості за комунальні послуги.
Як відбувається розподіл особових рахунків?
 
 
Житлове приміщення, яке знаходиться у приватній власності, передбачає поділ на частки відповідно до Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 р. № 55 «Про затвердження Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна». Ця Інструкція визначає порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна, крім земельних ділянок.
Пункт 3.10. вищезазначеної Інструкції встановлює, що Бюро технічної інвентаризації готує Висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна для укладення договору про виділ в натурі частки з об'єкта нерухомого майна або договору про виділ частки з об'єктів нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до положень Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитками, затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992р. № 572 (п.10), Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 27.06.2008р. №190 (п.3.9), Правил надання послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ від 09.12.1999р. № 2246 (п.4) відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення частки кожного із співвласників в натурі та встановлення окремих облікових приладів на споживання води, газу, електричної та теплової енергії.