Боржникам

Потрібно звернутись до сервісного центру (за попереднім записом https://cks.com.ua/equery) або дистанційно (через месенджер у Facebook, Skype чи Telegram).

Для укладення договору реструктуризації (розстрочення) заборгованості фахівець Сервісного центру повинен отримати від Споживача:
- заяву про укладення договору реструктуризації (розстрочення) заборгованості;
- документи, що засвідчують особу заявника (паспорт (сторінки 1,2,3,4 та 11), ID-картка (зображення з обох сторін) або документ що його замінює та витяг з Єдиного державного демографічного реєстру (для власників ID-картки). Якщо звертається представник Споживача, додатково надаються довіреність та паспорт (сторінки 1,2,3,4 та 11), ID-картка (зображення з обох сторін) або документ, що його замінює та витяг з Єдиного державного демографічного реєстру (для власників ID-картки), представника (оригінал для огляду та копія);
- документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням (пред’являється оригінал або нотаріально завірена копія, та надаються копії документів, що подаються);
- картку платника податків РНОКПП (ІПН) (оригінал для огляду та копія) (не надається власником ID–картки в разі коли дані про РНОКПП (ІПН) містяться на ID-картці).
- належним чином оформлені договори про надання житлово-комунальних послуг із виконавцями цих послуг (при відсутності договорів укладенню договору реструктуризації передує підписання договорів про надання житлово-комунальних послуг);
Якщо Споживач, не має можливості укласти договір реструктуризації (розстрочення) заборгованості за надані послуги на визначений термін з причин складного фінансового та матеріального становища, Споживач в заяві про укладення договору реструктуризації (розстрочення) заборгованості зазначає термін на який він просить розстрочити заборгованість, та додає до заяви, крім документів необхідних для укладення договору реструктуризації (розстрочення) заборгованості, довідку про доходи всіх осіб, які зареєстровані (проживають) в житловому приміщенні/квартирі.

З метою прискорення процедури укладання договору реструктуризації заборгованості Ви можете надати скан-копії / фото зазначених документів через дистанційні канали зв’язку: месенджер на на Facebook-сторінці, скайп, телеграм. Після перевірки фахівцем наданих відомостей та узгодженням суми, строку дії договору, розміру щомісячного платежу Вас буде запрошено до сервісного центру для підписання та отримання вже оформленого договору реструктуризації. За наявності технічної можливості договір може бути підписано електронним цифровим підписом (кваліфікованим електронним підписом) однією або двома сторонами.

Увага! Угода про реструктуризація може бути укладена тільки у разі відсутності судової справи, невиконаного рішення суду (судового наказу) та/або виконавчого провадження про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

 

У одному з 12 сервісних центрів ЦКС лише за попереднім записом https://cks.com.ua/equery.

 

У разі, якщо споживач більше ніж 1 місяць не здійснює оплати в розмірі та в строки, передбачені договором реструктуризації, умова договору про розстрочення сплати заборгованості втрачає чинність а постачальник/виконавець послуг) має право звернутися до суду з заявою /позовом всієї несплаченої суми боргу разом із поточною заборгованістю, що не врегульована даним договором, та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нарахувати інфляційні втрати та 3 %
річних за весь період прострочення.
Інформацію про наявність судової справи та її стан можна отримати на сайті Судової влади України https://court.gov.ua/fair/.

Оплатити заборгованість за житлово-комунальні послуги можна будь-яким зручним способом:
• в особистому кабінеті споживача (у разі оплати «карткою киянина» - без комісії);
• за QR-кодом на Вашому рахунку (відсканувавши QR-код за допомогою додатку на Вашому смартфоні)
• у будь-яких банківських та фінансових установах.

Щомісячні платежі за графіком та оплата поточного нарахування за житлово-комунальні послуги повинні здійснюватися до 20 числа відповідного місяця, визначеного в графіку погашення заборгованості. Оплати вносяться Боржником грошовими коштами на розрахунковий рахунок, зазначений у рахунку-повідомленні, або із застосуванням спеціалізованих платіжних сервісів (особистий кабінет, мобільний додаток для оплати за житлово-комунальні послуги тощо) та враховуються у відповідності до призначення здійсненого платежу.

Якщо споживач має заборгованість за житлово-комунальні послуги і відмовляється сплачувати її в добровільному порядку або укласти договір реструктуризації, то така заборгованість стягується у судовому порядку. При цьому судовий процес проходить в «спрощеному» порядку шляхом видачі судового наказу, без виклику сторін, відповідно до Розділу 2 Цивільного процесуального кодексу України.

Також у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, кредитор має право вимагати сплату заборгованості з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від суми боргу за весь час прострочення.
Також на боржника покладаються витрати, пов’язані з розглядом справи (судовий збір, витрат на професійну правничу допомогу (адвокат) тощо).

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів без будь-яких обмежень.

Отже, виконавець послуг має право заявляти вимогу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг незалежно від розміру заборгованості. 

Боржник може врегулювати питання заборгованості на будь якому етапі. Якщо виконавець житлово-комунальної послуги ще не звернувся до суду з заявою або позовом про стягнення зі споживача заборгованості, врегулювання можна здійснити укладенням договору реструктуризації (розстрочення).
Якщо заява або позов виконавця житлово-комунальної послуги розглядається судом, або вже є рішення суду/судовий наказ чи відкрито виконавче провадження, врегулювання заборгованості може бути здійснене а домовленістю сторін шляхом укладення мирової угоди в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Якщо уповноваженим органом отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії , субсидія не призначається.
Житлова субсидія призначається з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до уповноваженого органу надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
(Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому вимога кредитора по сплаті штрафних санкцій може бути заявлена в будь-який час, як в судовому так і в досудовому порядку.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29 грудня 2023 року, мораторій на припинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їхньої несплати або неповної оплати, а також заборону на нарахування та стягнення штрафів та пені, інфляційних послуг на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги, зберігається лише для територій, де ведуться бойові дії згідно з переліком Мінреінтеграції (Наказ Мінреінтеграції № 309 від 22 грудня 2022 року ).
Згідно з вказаним наказом період, протягом якого місто Київ віднесено до територій, на яких відбувались бойові дії, становить з 24.02.22 по 30.04.22.
Тобто Кабінет Міністрів України своєю постановою:
• повернув право нарахування та стягнення пені, інфляційної складової боргу та 3% річних за несплату житлово-комунальних послуг;
• повернув можливість відключення від комунальних послуг боржників у разі несплати або недоплати за отримані послуги.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а не період за який кредитор має право на пред’явлення вимоги до боржника щодо погашення заборгованості.

 

Цивільний кодекс України не передбачає закінчення строку позовної давності на вимоги про сплату заборгованості за житлово-комунальні послуги, як законну підставу припинення обов’язку її сплати. Крім того, зобов'язання виконавця послуг щодо списання заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. До такого висновку прийшла колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі № 6-3986св14.

У разі, якщо житлово-комунальна послуга була надана не у повному обсязі і цей факт зафіксований у визначеному законодавством порядку, виконавець послуги здійснює її перерахунок з відповідним відображенням такої дії в рахунку-повідомлення для оплати за житлово-комунальні послуги. Однак такі діє не є списанням боргу.

Вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг розглядається судом в порядку наказного провадження. (пункт 3 частини 1 статті 161 Цивільного процесуального кодексу України)

Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового_рішення.

Відповідний наказ видають без запрошення боржника до участі в судовому засіданні.

Судовий наказ – це особлива форма судового рішення, яке видається за результатом розгляду справи в наказному провадженні.

Ухвала про скасування судового наказу є процесуальним документом суду, яким скасовується лише документ – судовий наказ, але не заборгованість.

Ухвала про скасування судового наказу не скасовує заборгованість та є підставою для звернення кредитора з тими ж вимогами (заборгованістю) в порядку позовного провадження.

Відповідно до статті 525 Цивільного Кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не  встановлено договором або законом .

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного Кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.                                   

Отже, споживач не може розірвати договір реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги  в односторонньому порядку,  якщо умовами вказаного не передбачено розірвання або відмова від договору споживачем в односторонньому порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно із законодавством Споживач має право звернутися для отримання будь-якої інформації, зокрема щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. (частина 7 статті 5 Закону України «Про звернення громадян»)

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.

Згідно з частиною 4 статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Відповідно до частини 6 статті 27 вказаного Закону У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.

Таким чином, споживач може уникнути заборгованості у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг.

Згідно ч. 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відсутність паперового екземпляру договору на надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Якщо новий власник набув право власності у порядку спадкування, то він відповідно до статті 1218 Цивільного Кодексу України отримує всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті, в розмірі вартості спадкового майна.

Отже, у разі прийняття спадщини спадкоємцем на нього покладаються усі обов’язки щодо заборгованості за комунальні послуги.

Терміни розстрочення заборгованості у розрізі кожного постачальника послуг: