ЦКС Новини 17 листопада 2017
17 листопада 2017

Виклики і ноу-хау нового опалювального сезону

Новость

У будинку утеплили фасади, замінили освітлення, а також реконструювали індивідуальний теплопункт, де ще в березні встановили автоматичне погодорегулююче обладнання на загальну суму в 2,8 млн грн, із яких 1,7 млн грн — це допомога з бюджету міста.

«На вулиці встановлений датчик повітря, який знімає показники температури на вулиці. Ці дані оброблює процесор і визначає, якою має бути температура теплоносія. Це повністю автоматична система, яка працює без участі людини. Цього року в березні ми зекономили 35% на опаленні, тариф вийшов 8,61 грн/Гкал», — зазначив голова місцевого ОСББ Денис Кукса.

Вартість встановлення системи обійшлась у 105 тис. грн, які уже в листопаді окупляться, адже тільки за березень будинок зекономив майже половину суми.

За словами  міського голови Києва Віталія Кличка, муніципальна програма співфінансування термомодернізації та капітальних ремонтів «70/30» успішно працює уже третій рік поспіль. Участь у ній за цей час взяли 213 будинків.

«У 2015 програму втілили 16 будинків, у минулому році — 62 будинки, у 2017 — вже 135 будинків. Динаміка збільшення учасників цієї програми очевидна. Це, в першу чергу, свідчить про затребуваність такої програми серед киян та довіру до міської ініціативи», — зазначив Кличко. За словами Віталія Кличка, цього року в бюджеті столиці на заходи програми «70/30» закладено 115 млн грн, а мешканці інвестували в співфінансування понад 55 млн грн.

І така ситуація спостерігається не лише в столиці. В Україні стають все більш популярними програми модернізації та утеплення будинків. За словами голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергія Савчука, ними вже скористалися близько 300 тисяч сімей. І сьогодні українці можуть брати участь не тільки у державних програмах, а й у проектах, які розробляє місцева влада або пропонують міжнародні організації.

Для європейських країн — це вже звична практика. Наприклад, у Польщі подібна програма працює майже десять років. Спеціально для неї був створений окремий фонд «Теплова реновація та капітальний ремонт», яким опікується державний Банк національного господарства. Ця програма компенсує власникам будинків 25% від загальних витрат на їхню тепломодернізацію.

«70/30»

Ця енергоефективна програма — доволі популярна у Києві. За словами заступника голови КМДА Петра ПАНТЕЛЄЄВА, вона «успішно працює третій рік поспіль, а її масштаби динамічно зростають». Наприклад, минулого року до цієї програми включили 62 київських житлових будинки, у цьому році — вже 135. Втім, мова йде лише про ті будинки, де були створені ОСББ або існують кооперативи.

«В будинку, де співвласники байдужі до долі свого будинку, де нема згоди між сусідами, енергоефективність залишиться недосяжною. Хіба що їм трапиться якийсь дуже добрий управитель, котрий включить термомодернізацію у тариф», — пояснюють у «Школі обізнаного киянина». А коштує вона недешево. Так, за даними «Економічної правди», вартість робіт з утеплення типового 9-поверхового будинку може сягати 5 млн гривень.

ФОТО ОЛЕКСІЯ ІВАНОВА

Тому будинки, де буде проведена санація, визначають під час окремого конкурсу. Його проводить Департамент житлово-комунальної інфраструктури, а визначає переможців спеціальна комісія. Чи не найголовніший параметр, за яким оцінюється проект, — його окупність. Це означає, що вкладені кошти мають повертатися у вигляді економії тепла та електроенергії. І що більшою буде ця економія, то більший бал отримає проект. Будинки, які виграли конкурс, отримують фінансові преференції. Місто оплачує 70% вартості проекту-переможця за рахунок бюджетних коштів. Мешканці мають покрити лише 30% витрат.

Але навіть якщо проект не набрав достатньої кількості балів, щоб отримати 70% компенсації, претенденти можуть «підняти ставки». Наприклад, будинок самостійно фінансує 40% вартості проекту, а КМДА, відповідно, 60%.

Проведення якісного енергетичного аудиту будинку суттєво збільшує шанси його співвласників на перемогу у конкурсі 70/30. Під час енергоаудиту спеціалісти ретельно обстежують стан будинку і готують письмові рекомендації щодо того, які саме проектні роботи будуть доцільними для його термомодернізації (облаштування нового теплового пункту, ремонт даху, встановлення енергозберігаючих вікон та дверей, утеплення фасаду, заміна освітлення на більш енергоефективне). І навіть якщо для будинку необхідний повний цикл робіт — витрати на них будуть компенсовані.

«Проект майже на мільйон гривень, частину з яких — 302 тисячі гривень — мали платити ми, фактично обійшовся будинку в 90 тисяч гривень. Перша компенсація за кредитом надійшла за 1,5—2 місяці від урядової програми енергоефективності (46%), решту 30% від міста отримали трохи пізніше», — підраховує мешканка одного з київських будинків, якому вдалося отримати подвійне фінансування.

«ТЕПЛІ КРЕДИТИ»

Програма «Теплі кредити» діє в Україні з 2014 року. Її розпочинали як пілотний проект, який стимулював населення переходити на альтернативні види палива (держава частково компенсувала вартість заміни газових котлів на твердопаливні). Згодом програма поширилася і на придбання енергоощадного обладнання для власників будинків та ОСББ.

Зараз нею опікується Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження.

Цю програму реалізують чотири українських банки — ПриватБанк, Укргазбанк, Ощадбанк і Укрексімбанк. Урядовці вітають появу у програмі нових банків, адже постійна конкуренція між ними — це й вища якість обслуговування, і нижча вартість кредитів. Сьогодні ці банки пропонують різні програми для власників багатоквартирних будинків. Завдяки ним можна заощадити від 40% до 70% вартості матеріалів та обладнання, необхідних для модернізації будинку.

Щоб отримати такий кредит, власники мають розробити техніко-економічне обґрунтування свого проекту й підготувати всі необхідні розрахунки. Крім того, у них має бути банківська виписка про наявність коштів на рахунку ОСББ або довідка про відкриту кредитну лінію.

ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРОГРАМИ

Існує програма термосанації київських будинків за підтримки Міністерства економіки та енергетики Німеччини. Ця програма — частина ініціативи «Енергоефективність в Україні». Заявки для участі подавали в основному мешканці п’яти— і дев’ятиповерхових будинків, зведених у 1960—1980-х роках. У рамках цього проекту в таких будинках мали не лише замінити вікна, ізолювати дах і оновити системи теплопостачання, а й впорядкувати зовнішній вигляд будинків.

А в липні 2017 року Європейський банк реконструкції і розвитку суттєво збільшив розмір компенсації за програмою IQ-energy, також спрямованої на модернізацію і утеплення житла. Зараз вона становить 35% від суми, витраченої на утеплення (максимальна сума гранту становить 3000 євро). Цю готівку, до речі, можна знімати ще до погашення кредиту. Договори про співпрацю за програмою IQ-energy підписані з Райффайзен Банком Аваль, УкрСибБанком і ОТП Банком.

«Компенсація буде виплачуватися протягом 3—5 тижнів після підтвердження електронної заявки. Її можна буде отримати не лише на основне обладнання, але і на супутні товари, а також вартість монтажних робіт, якщо вони були придбані в кредит від банків-партнерів програми, разом з основним обладнанням», — пояснював директор ЄБРР в Україні Шевкі Аджунер.

Що потрібно знати про кредит на енергозбереження:

Мінімальний розмір кредиту — 10 тисяч гривень, максимальний — 50

Кредит дають на три роки

Тим, хто не отримує субсидії, держава «погасить» 30% кредиту, субсидіантам — 70%

Перший внесок — 10%

 

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»