Чому кияни обирають термомодернізацію?

 

Джерело: "Українська енергетика", автор: Яніна Дияк

Опалювальний сезон – випробування на міцність не лише для тепломереж, а й для стосунків між співвласниками багатоквартирних будинків. Однак майстерним головам ОСББ і ЖБК під силу об’єднати людей заради спільного добробуту. Яскравим прикладом результативної співдії є житлово-будівельний кооператив «Іскра», який очолює Ганна Загородня.

У тендітній Ганні Василівні поєдналися неабияка рішучість покращити умови життя у будинку із лагідною манерою спонукання власників квартир до дії. Дев’ятиповерхівка за адресою вулиця Тульчинська, 3 під її керівництвом тримає курс на енергоефективність: минулоріч ЖБК «Іскра» став одним із переможців у міській програмі співфінансування енергоефективних заходів «70/30», а цього року бере участь аж у двох – у вже апробованій «70/30» (комплексне утеплення будинку) та у програмі співфінансування реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирних будинках Києва «70/30» комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (реконструкція даху).

Довідка: «70/30» – це конкурсна програма співфінансування енергоефективних заходів у житлових будинках ОСББ та ЖБК на умовах 70% оплати зі столичного бюджету, 30% оплати за рахунок ОСББ/ЖБК. За проведення конкурсу відповідає Департамент житлово-комунальної інфраструктури м. Києва (тел. +38 044 591 21 22), рішення приймаються конкурсною комісією. У рамках проекту учасник програми повинен обрати щонайменше два види робіт, один з яких  здійснює  ОСББ  за власні кошти і вартість якого складе 30% загальної вартості проекту, а другий вид оплатить і виконає місто в обсязі 70% від загальної вартості. За аналогією діє програма співфінансування реконструкції, реставрації, проведення капітальних ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирних будинках Києва «70/30»  комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»: мешканці сплачують 30% вартості проекту, а 70% – місто (тел. +38 044 591 21 22).

«У минулому році завдяки програмі співфінансування енергоефективних проектів вдалося виконати три види робіт. Два з них – заміна вікон у місцях загального користування і заміна освітлення там само – за кошт будинку. Коштом міста модернізували індивідуальний тепловий пункт (ІТП), встановили автоматику, замінили труби опалення і забезпечили циркуляцію гарячої води. Проект майже на мільйон гривень, частину з яких – 302 тисячі гривень – мали платити ми, фактично обійшовся будинку ув 90 тисяч гривень завдяки «теплому» кредиту.  Перша компенсація за кредитом надійшла за 1,5-2 місяці від Урядової програми енергоефективності (46%), решту 30% від міста отримали трохи пізніше. Три місяці виплачували  самотужки, потім отримали компенсацію і повністю закрили кредит», – ділиться успішним досвідом пані Ганна.

Довідка: У рамках державної підтримки енергоефективності Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України ініціювало програму відшкодування кредитних коштів на впровадження енергоефективних заходів для ОСББ та ЖБК. Відповідно до класу робіт відсоток відшкодування варіюється від 20% до 40%, також передбачені додаткові відшкодування для субсидіантів. Детальніше про програму за посиланням: http://saee.gov.ua/uk/consumers/derzh-pidtrymka-energozabespechenya Муніципальна програма міста Києва передбачає, що за рахунок бюджетних коштів відшкодовується 30% основної суми боргу за кредитом в частині придбання матеріалів та/або обладнання і виконання робіт для впровадження енергоефективних заходів.

Секрет оперативності виплати кредиту у завбачливості – кошти на виплату внесли у сплату за обслуговування будинку за півроку до зазначеного терміну. Для зручності власників квартир платіж розбили і сплатили до початку опалювального сезону – вийшло приблизно 18 грн з 1 кв. м. Цьогоріч проект передбачає продовження термомодернізації і дорожчий майже удвічі, тож ЖБК знову братиме кредит. Проте позитивний досвід накопичення коштів заздалегідь застосовують знову, тож за попередніми розрахунками очікують повної виплати за кредитом за рік.

«Попри успішність модернізації все ж виникли певні труднощі: наприклад, модернізацію ІТП робили взимку, що викликало незадоволення співвласників. Через терміни проведення тендерів та налаштування встановленого обладнання систему запустили всередині січня. Однак вже зараз можна говорити про результат: до модернізації у лютому-березні 2016 року було спожито 204 Гкал, а після модернізації у лютому-березні 2017 року – 179 Гкал. Відчутнішим заощадження буде після утеплення всього будинку, запланованого на цей рік, адже в результаті очікується до 20% економії», – стверджує Ганна Загородня.

У дев’ятиповерхівці 1965 року забудови через верхню подачу теплоносія до модернізації перепад температури теплоносія між першим і дев’ятим поверхом складав 20ºС. Завдяки встановленню автоматики перепад вдалося знизити до 9ºС і менше. Модернізація вплинула і на платіжки – вартість теплоносія на квадратний метр цієї зими склала 21-23 гривні замість 32 за стандартним тарифом без лічильника.

Ганна Василівна на власному досвіді засвідчує необхідність комплексної модернізації будинку – завдяки заміні освітлювачів у місцях загального користування споживання електроенергії у будинку скоротилося більше ніж у 10 разів: з 350-400 кВт на місяць до 30-40 кВт. Тепер за рахунок економії на освітлення обслуговування насосів для тепла перекривається майже повністю.

«Співвласники багатоповерхових будинків можуть впливати на обсяг споживання, і успішний досвід багатьох ОСББ і ЖБК столиці є тому підтвердженням, – зауважила Тетяна Бойко, керівник житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА. – Важливо, що як держава, так і муніципалітет надають активну підтримку ініціативним громадянам задля створення як комфортних умов проживання, так і раціонального споживання енергоресурсів».

Як зазначав раніше заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантєлєєв, дедалі більше ОСББ і ЖБК зможуть провести термомодернізацію будинків,  встановити прилади обліку та впровадити енергоефективні заходи на місцях. «Наразі у столиці понад 70 будинків, які успішно взяли участь у міських і державних програмах енергоефективності. За останніх два роки практика показала, що модернізація багатоповерхових будинків може знизити вартість тепла і енергоспоживання майже на 50%. У 2017 році на програму «70/30» місто виділило 40 мільйонів гривень, але в разі високої активності домогосподарств фінансування програми збільшиться», – наголосив Петро Пантєлєєв.

Пані Ганна вірить у силу слова, постійно переконуючи власників квартир будинку, готова іти на поступки, знижуючи обсяг виплат для тих, хто потребує цього. Так, скажімо, у рамках цьогорічного комплексного утеплення поціновувачам клаптикового утеплення пішли назустріч: за домовленістю не буде повного демонтажу утеплювача, його посилюватимуть до необхідного обсягу, а власники квартир з клаптиковим утепленням сплатять менше. Якщо ж слід буде змінювати клас утеплювача, це вирішуватиметься в індивідуальному порядку. Голова ЖБК готова іти назустріч і домовлятися із тими, хто хотів зробити квартиру теплішою. Однак мудро наголошує, що клаптикове утеплення не дає бажаного ефекту, це радше ефект плацебо, мовляв, буде тепліше.

«Заходи термомодернізації мають бути комплексними. Спершу необхідно провести комплекс робіт із модернізації теплового пункту та сходових клітин, а опісля монтувати утеплювач, адже утеплювач без модернізованого ІТП не знизить споживання гігакалорій», – наголошує голова ЖБК «Іскра».

Ганна Василівна має амбітні наміри – встановити на даху сонячний колектор, щоб не залежати від вимикання теплоносія, та сонячні батареї, аби заощадити електроенергію, що використовується для обслуговування місць загального користування. У будинку також висять для ознайомлення правила енергоефективного ведення побуту, і на практиці їх впроваджують навіть літні мешканці: у себе у квартирах залишають нагадування біля дверей про ощадливе споживання ресурсів.

«Ми маємо робити умови проживання у будинку набагато кращими! Саме від співвласників залежить, що буде із будинком: не залежати від постачальника послуг,  контролювати, куди і на що йдуть кошти за обслуговування, самостійно покращувати свій побут. Якщо мешканці небайдужі, у таких будинків є майбутнє!», – підсумовує голова ЖБК «Іскра» Ганна Загородня.